Боголюдина, боголюдський - Чоловіколюбець

Боголюдина, боголюдський - Чоловіколюбець
\
Оригінально церковнослов'янські терміни Богочєловікъ, богочєловічєский вказували на поєднання в особі Христа Божого єства з людським єством, з людським родом, а не, очевидно, з чоловічою статтю. Коли вживаємо ці церковнослов'янізми в українській мові, це ширше значення («людський рід») не є на першому плані. Повне сотеріологічне значення воплочення точніше й виразніше передається, коли кажемо, що «Син Божий став людиною», ніж «Син Божий став чоловіком». \ У певному сенсі цей другий вислів («став чоловіком») не є помилковим, однак він передає щось часткове, а то й несуттєве у воплоченні (подібно як «Син Божий став євреєм»), натомість перший вислів («став людиною») передає суттєве, центральне - спасіння людини через поєднання з Божою природою. Отже, варто вживати терміни Боголюдина, боголюдський, які точно передають богословське значення і легко сприймаються в українському мовленні. \ Складніше адаптувати церковнослов'янську терміногрупу чєловіколюбець, человіколюбіє. Якщо хочемо оминути згадану обмеженість українського слова чоловік, а форми людинолюбець, людинолюб'я виглядають негармонійними, у богословських текстах можна вдатися до розгорнутих описових форм на взірець людинолюбний Бог, любов до людини і под. Однак у перекладах літургійних текстів, особливо поетичних, в яких присутні архаїчні елементи, що забезпечують правильне розуміння лексеми чоловік, варто зберегти церковнослов'янізм Чоловіколюбець.

Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів. 2013.

Поможем написать реферат

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»